Ось, що пише про це Наташа Кортні-Сміт. Ми всі вважаємо, що чудово розуміємо, що таке блоґінг, в чому суть блоґінгу. Але, якщо подумати, ми можемо з тим самим успіхом уявляти, як бути олімпійським чемпіоном з плавання, поп-зіркою чи власником компанії. А істина у всіх випадках одна: неможливо по-справжньому, глибоко і детально, усвідомити суть ролі, поки не опинишся в ній сам.

Що таке блоґінг, блоґери — це журналісти, успішні блоґери

Що таке блоґінг

Багато блоґерів зазнають нищівної поразки, тому що не змогли розібратися в тому, що таке успішний блоґінг, яке різноманіття аспектів він включає і яких талантів вимагає. Тому, перш ніж ви станете на свій шлях, я хотіла б дати вам більш повне уявлення про те, що таке блоґінг. Зараз «Вікіпедія» визначає блоґінг так:

…дискусійний або інформаційний сайт, розміщений у всесвітній мережі Інтернет, що складається з записів («постів»), які зазвичай відображаються в порядку, зворотному хронологічному (свіжіший пост відображається першим).

Отже, по суті, блоґінг  це написання текстів та викладання їх у мережу. Все це, звісно, здорово, але не пояснює двох речей: «навіщо» та «про що» — навіщо люди займаються блоґінгом та про що вони пишуть? Я можу дати на ці запитання дуже просту відповідь: вони пишуть про те, що для них важливо, і роблять це, щоб досягти певної мети.

Давайте уявимо це так. Ви стоїте в маленькій кімнаті, а довкола безліч закритих дверей. На кожній із них написано, куди вони ведуть:

  • «дохід»;
  • «можливості»;
  • «повага»;
  • «авторитет»;
  • «статус»;
  • «клієнти»;
  • «спілкування».

Так ось, більшості із нас у житті дуже не вистачає одних чи кількох цих дверей, а блоґ — це ключ, який відкриває їх усі. Необов’язково всі одразу і необов’язково саме в такому порядку. Але ці двері можна відімкнути, зробивши це за допомогою блоґінгу і того контенту, який ви створюватимете.

Блоґери — це журналісти?

Або, що таке блоґінг в журналістиці? Гарне питання! Ми зараз живемо у дивному «перехідному» світі, де співіснують старі (або традиційні, загальноприйняті) ЗМІ та нові. І це породжує конфлікт: більшість мережного контенту доступна безкоштовно, а традиційні інформаційні агенції отримують прибуток від продажу друкованих матеріалів. Деякі з них почали створювати онлайн-версії своїх публікацій і брати гроші за доступ до них. Але, хоча в ряді випадків ця система успішно працює (наприклад, The Times), іншим виданням, таким як Sun, довелося в результаті розвернутися на сто вісімдесят градусів і зробити весь свій контент безкоштовним.

Розмиття кордонів між старими та новими ЗМІ здається мені надзвичайно цікавим явищем, бо я й сама починала у журналістиці. Ще десять років тому я була кореспондентом Daily Mail, однією із провідних газет Британії. Я вже розповідала, як після відходу в 2007 р. організувала та очолила одне з перших та найуспішніших мережевих інформаційних агентств Британії — Talk to the Press (і тоді ж відкрила для себе блоґінг як засіб популяризації та зміцнення позицій свого бізнесу).

Я бачила, до чого йдеться, і розуміла, що світ мережевих ресурсів і контенту відкриває для бізнесу надзвичайні можливості. Проте нашими основними клієнтами були традиційні медіабренди Британії. Тому моя компанія зайняла проміжне положення, і до цього дня я зберігаю дружні стосунки з багатьма видатними редакторами та ключовими фігурами цієї індустрії, навіть незважаючи на те, що вже продала свій бізнес. Будучи знайомою з обома цими світами, я бачу риси їхньої схожості та відмінності.

Тож якщо кордон між старими та новими ЗМІ настільки розмитий, то блоґери — це все ті самі журналісти? Тепер стає більш зрозумілим, що таке блоґінг, чи не так?

Ні. Почнемо з того, що вони пишуть у зовсім іншому стилі. Будучи журналістом, ти пишеш кожну окрему статтю на одну конкретну тему, а в наступній статті приймаєшся за нову тему, і всі твої матеріали повинні відповідати духу видання, на яке ти працюєш. Будучи блоґером, ти підживлюєш бажання публіки повертатися до тебе за новою інформацією по одній обраній темі, і необхідно, щоб читачі дізнавалися і любили твій власний унікальний голос у всіх твоїх текстах.

Редактори та журналісти часто поспішають висміювати блоґерів, представляючи їх вискочками та пустушками. Але я точно знаю, що їх тягне смутний сумнів, він підточує їхню впевненість у власній правоті і змушує турбуватися про своє благополуччя та професійне майбутнє, причому небезпідставно. Не можна сказати, чи вдався пиріг, поки його не спробуєш (а його поки щойно поставили в піч). Вже зараз з’являється безліч нових гігантських медіабрендів міжнародного рівня, таких як Copyblogger і Mashable, які виросли з веб-сайтів, що створювалися як «особистий блоґ такого-то» (хоча і присвячені дуже конкретній темі). Багато блоґерів живуть таким життям і отримують такий прибуток, про який більшість журналістів можуть лише мріяти.

Тож яка відповідь на наше запитання? Мабуть, та й ні. Деякі блоґери, особливо ті, хто пише для сайтів новин, безумовно, є журналістами, але решта — це:

  • письменники;
  • редактори;
  • куратори;
  • арт-директори;
  • натхненники;
  • критики;
  • борці;
  • активісти тощо.

Між традиційними журналістами та блоґерами є ще одна істотна відмінність. У звичайному відділі новин редактори, автори, фотографи та дизайнери мають свої завдання та обов’язки. А блоґери роблять все самі: і пишуть, і фотографують, і оформлюють, і редагують… Більше того, вони самі часто створюють і технічно обслуговують свої веб-сайти! Вони також знають, як отримати користь з інтерактивної природи Інтернету. У той час як журналісти лише інформують своїх читачів, блоґери щодня підтримують із ними живе спілкування.

Поспішаю вас порадувати: у мережі знайдеться місце і вам, людині, яка готова зараз же поповнити ряди блоґерів, і всім майбутнім поколінням потенційних журналістів. Раніше у авторів-початківців була мізерна можливість потрапити у світ журналістики і дуже, дуже небагатьом вдавалося витягнути щасливий квиток і отримати власну колонку, в якій можна було б писати майже все, що захочеш (у межах формату видання). Але з появою Інтернету все змінилося.

У квітні 2016 року Пірс Морган, виступаючи на Європейському тижні реклами в Лондоні, відвів друкованій журналістиці ще максимум 20 років і сказав: «Багато журналістів вважають, що це жахливо — так що ви, радійте! Це новий світ — настав час злазити з пенні-фартингів».

Зараз у всіх і кожного є можливість вирішити для себе, що і в якій формі вони хочуть сказати, і бути почутими. І деяким з найкращих блоґерів вдається завоювати настільки велику аудиторію, якої у більшості журналістів зроду не бувало.

Усі успішні блоґери мають одну спільну рису…

…вони стають агентами впливу

Слово «influencer» («агент впливу») отримало в блоґосфері широке поширення, і більшість блоґерів хотіли б такими вважатися. Особливо ті, хто веде блоґ, щоб підвищити свій професійний чи особистий статус (докладніше ми поговоримо про це далі). Все тому, що так вони отримають величезну владу над брендами та компаніями у своїй ніші, зможуть встановлювати значно вищі тарифи на рекламу у своєму блозі та, до того ж, серйозно розширять спектр своїх можливостей. Якщо їх блоґ починає впливати на групу потенційних покупців, вони самі набувають все більшої та більшої ваги. Ось, що таке блоґінг.

Бренди в наші дні зіткнулися з проблемою: покупці не вірять їхнім рекламним повідомленням і взагалі відчувають відторгнення до реклами. А ми знаємо, що нею є все, що створюється або спонсорується самою компанією. Вже не за горами той час, коли технології дозволять нам повністю відключати всю онлайн-рекламу, тож брендам, які бажають просунути свій товар, незабаром доведеться зовсім нелегко.

Однак ми із задоволенням читаємо те, що пишуть про продукцію, яка нас цікавить, люди з неупередженою думкою. Що б ми не обирали: готельний номер, машину, одяг чи комп’ютер — ми шукатимемо коментарі та рекомендації неупереджених користувачів. Згадайте, яким грандіозним успіхом користуються сервіси на зразок TripAdvisor або рецензії читачів на Amazon. Тому агент впливу в блоґосфері, здатний донести до цільової аудиторії інформацію та викликати у неї відгук. Це для брендів найдорожчий друг, і вони не поскупляться викласти кругленьку суму за його сприяння.

На відміну від старої моделі, коли для реклами залучалися зірки шоу-бізнесу, ця модель дозволяє задіяти безліч блоґерів — агентів впливу, які при цьому можуть бути абсолютно невідомі за межами конкретної сфери інтересів. Блоґосфера поділена на великі ніші, а ще на маленькі ніші всередині великих. Тому я можу бути найвпливовішим фешн-блоґером, перед яким тремтить вся модна індустрія, але у світі цифрових камер про мене можуть взагалі не знати. Там будуть свої агенти впливу, які відповідають виключно за камери.

Цим і цікаві агенти впливу з-поміж блоґерів: група користувачів, захоплених цифровими камерами, будуть обговорювати блоґера зі своєї ніші так, ніби він найзнаменитіший і найважливіший чоловік на планеті. Але за межами їхньої ніші, мабуть, про нього ніхто й гадки не матиме, якщо тільки комусь не доводилося копатися у відповідній тематиці.

Отже, різні бренди звертатимуться до різних агентів впливу, і водночас той самий бренд у різних кампаніях може задіяти блоґерів з різних сфер.

Блоґери бувають трьох основних сортів.

  1. Ті, хто веде блоґ, щоб підвищити свій особистий статус.
  2. Ті, хто веде блоґ на обрану тему.
  3. Ті, хто веде блоґ, щоб зміцнити позиції свого бізнесу.

Незалежно від цього, всі вони створюють різноманітний контент і викладають його на декількох платформах. Як правило, вони ведуть основний блоґ у себе на сайті, а крім того, готують унікальні, ексклюзивні матеріали, зокрема відеосюжети, для соціальних мереж.

Перш ніж ми познайомимося з цими трьома типами блоґерів ближче, я хочу розповісти вам про поняття з яким вам неодноразово доведеться зіткнутися у світі блоґінгу, — про нішу. Тому потрібно мати поняття не тільки про те, що таке блоґінг, а й про нішу у ньому, яку вам прийдеться зайняти.

Кожен блоґер знаходить свою нішу

У минулому блоґери, як правило, починали з того, що писали про своє життя, і тому тематика їх постів неминуче варіювалася: можна було натрапити на будь-що. Починаючи від скарг з приводу тривалого ремонту дороги або радісного повідомлення про підвищення на роботі і закінчуючи розповіддю про канікули. Зараз, хоча такі блоґи можуть бути цікаві (або ні) вашим рідним та друзям і послужити непоганим портфоліо, якщо вам потрібно показати комусь свої письменницькі навички. З точки зору бізнесу та заробітку вони марні.

Чому? Тому що, коли справа стосується монетизації — за допомогою реклами чи продажу послуг, дуже важливо, щоб було відразу зрозуміло, що ваш блоґ пропонує, на кого він націлений або яка його потенційна аудиторія. А в блозі з таким різношерстим контентом неможливо розібратися.

Тут і виникає концепція ніші — або створення блоґу, повністю присвяченого конкретній темі або орієнтованого на певну аудиторію, яка, на ваше переконання, буде зацікавлена у придбанні послуг та товарів та залучить бренди, які готові заплатити вам за рекламу. У цьому випадку ви одразу ставите собі за мету домогтися уваги цієї аудиторії або викликати до себе інтерес, запропонувавши публіці щось таке, що не можуть запропонувати традиційні ЗМІ. Надіюсь, тепер вам цілком зрозуміло, що таке блоґінг, присвячений окремій ніші.

Більш детально ми поговоримо про те, як вивчити та оцінити ніші та ті можливості, які вони пропонують, трохи згодом. А зараз давайте познайомимося з трьома типами блоґерів і розглянемо їх риси відмінності — і подібності.

Отже, ось вони: три типи блоґерів:

  1. Підвищення власного статусу за допомогою блоґу.
  2. Вести блоґ на тему бізнесу або створення онлайн-журналу.
  3. Зміцнення бізнесу за допомогою блоґу.
Поділитись: