Отже, крилату фразу «Я б у блоґери пішов, хай мене навчать!» знають багато користувачів Інтернету. Вона прийнятна як до будь-якої професії, так і до будь-якого хобі. Тому, якщо вас запитують, чому ви навчилися в Інтернеті, то не  треба соромитись, якщо ваша професія блоґер. Не кожному обивателю Мережі це може бути зрозуміло, але, як то кажуть, вік вчись…

Професія блоґер

Я б у блоґери пішов, хай мене навчать!

Почнемо з того, що блоґерами стають із двох основних причин. Перша — самореалізація. Як то кажуть, за покликом серця: ну не може людина не писати, не знімати, не ділитися думками з оточуючими. Тим більше, що їй не потрібно співати арії з балкону, бігати галереями, проштовхуючи виставку своїх картин, або виходити на площу з проповідями. Достатньо зайти до Інтернету.

Чому я став блоґером? Бажання ділитися своїми думками було в мене завжди. Але при цьому я завжди приховував свої справжні думки і таланти, боячись бути незрозумілим. До речі, я продовжую так робити в деяких випадках і досі це моя зона комфорту. Вести блоґ я почав з першого разу, коли пізнав, що таке Інтернет, а потім помчало. Це були прості роздуми про блоґосферу, інструменти блоґера, історії подорожей та багато іншого. Щоразу мені вдавалося знаходити свою аудиторію, збираючи її по крихтах.

Але одного разу я зрозумів, що є дві речі, які я вмію робити добре — писати та створювати блоґи/сайти. Так і народилося моє останнє дітище TextMonster. Звичайно ж, я намагаюся не лише розповідати про свої професійні навички, а й ділитися чимось корисним. Отримую задоволення не так від результату, як від процесу, тому що я постійно вдосконалюю свої знання та досвід.

Блоґери — це самореалізація, це по-справжньому закохані в свою справу люди, які не публікуватимуть аби що. Вони готують максимально якісний контент, намагаються з’ясовувати з аудиторією її інтереси, щоб публікувати щось корисне та приголомшливе. Ось чому моя професія блоґер.

Що дає блоґеру самореалізація?

Цілком очікувано, що успішний досвід самореалізації приносить:

  1. Славу. Блоґ — чудовий канал для трансляції таланту, експертизи. Прославитися можна, навіть не будучи професійним актором, співаком чи дипломованим викладачем. Більше того, блоґінг можна назвати одним із самостійних видів творчості. Жадібні до слави не дадуть забути про своє існування ні на день: регулярний постінг, купа фотографій, у тому числі селфі, присутність на всіх можливих майданчиках. Такі блоґери не відмовляться від найменшого шансу взяти участь у шоу, дати інтерв’ю, зробити колаборацію, намагатимуться бути на очах у аудиторії якнайчастіше. Контент зосереджений переважно довкола особистості блоґера. Про себе скромного…
  2. Вплив. Приємно, коли до думки прислухаються, рекомендації виконують і навіть просять поради. Розвиваючи блоґ, його автор набуває суспільної ваги, якою може користуватися не тільки він сам, а й хтось ще (зрозуміло, не дарма).

Такі блоґери часто буквально завалюють підписників порадами, готові відстоювати свою точку зору і навіть нав’язувати її. Від них ви можете почути фрази: «Беріть не роздумуючи», «Повірте моєму досвіду», «А от я знаю» і так далі. Та ще й порекомендують багатьом діяти на кшталт — я б у блоґери пішов, тобто роби так, як це зробив я свого часу. Хоча остання рекомендація має сенс. Про це далі.

Матеріальна вигода блоґера

Звідси логічно випливає і друга причина — життєвіша, а тому й зрозуміла більшості — матеріальна вигода. Займатися тим, що подобається, і отримувати за це гроші — чудовий план!

Популярні блоґери (і особистості) — далеко не всі, але багато хто перетворюють свою славу і вплив на вагомі гонорари за рекламу або запускають свої бренди. Все частіше з’являються блоґи, створені виключно заради грошей. Зазвичай такі автори активно шукають рекламні контракти, часто переборщують із кількістю реклами на квадратний сантиметр. Конкуренція досить висока, і розраховувати на швидку окупність такого блоґу не варто. Буває й так, що блоґи створюються на підтримку будь-якого проєкту, продукту чи бренду, але це вже окрема історія, до якої ми ще повернемося.

У блоґерів, які зуміли стати на ноги, багато хто хоче чогось навчиться, взяти з них приклад. Загалом мотиви для підписки в людей теж різні:

  • хтось бачить у блоґері втілення своєї мрії;
  • хтось хоче навчитися нового;
  • хтось просто насолоджується контентом;
  • хтось стежить за блоґером із заздрістю (а заздрість — ще один двигун прогресу).

Мільйони людей зараз активно щось пишуть, знімають, постять — цьому сприяють соцмережі. Але коли пересічного користувача Facebook чи Instagram вже можна називати блоґером? При досягненні певної кількості підписників. Розмір аудиторії визначає категорію:

  1. Нано — блоґери-початківці з аудиторією в кілька тисяч людей. З погляду охоплення — несерйозно, але з погляду лояльності аудиторії, а отже, й ефективності реклами — дуже перспективний сегмент.
  2. Мікро — блоґери з аудиторією 10–100 тисяч людей. Це звичайні люди, за життям яких цікаво спостерігати. Вони міцно зайняли свою нішу та є лідерами думок для окремо взятої групи підписників, наприклад, блоґомами, стилісти, фудблоґери.
  3. Макро — блоґери з аудиторією у кілька сотень тисяч людей. Це люди, які вважають блоґінг своєю професією, багато хто з них — професіонали в якихось галузях (творчість, бізнес, освіта, мода, б’юті-індустрія тощо) та використовують блоґ для трансляції своєї експертизи та піару.
  4. Селебріті — блоґери з аудиторією понад мільйон людей. Як правило, це актори, співаки, письменники, які використовують блоґінг для спілкування зі своєю аудиторією, а також як джерелом додаткового прибутку або підтвердження свого зіркового статусу.

Моя професія блоґер

Чому моя професія блоґер? А тому, що блоґінг давно став новою професією. Адже не дарма, в свій час фраза: «Я б у блоґери пішов», постійно була у мене на вустах. Причому ця професія стала настільки цікавою, що вже зараз є продюсерські агенції, школи та курси блоґінгу, книги — все, щоб кожен бажаючий міг спробувати себе в цій ролі.

Такий стан речей цілком зрозумілий: рекламний ринок та технології рухаються у бік нативності.

Нативна реклама (англ. native — рідний, природний) — комерційна інформація, яка виглядає як користувальницький або природний контент майданчика, на якому вона розміщена:

  • кіногерої вкотре рятують світ за допомогою «яблучних» гаджетів;
  • навіть не намагайтеся приготувати ту саму шедевральну страву без «олії Х холодного віджиму»;
  • «приголомшливі відкриття» мам, медиків, кулінарів, косметологів, тренерів і хтось там ще в черзі…

Одним словом, нативна реклама — це перспективний (поки що!) шлях для подолання рекламної сліпоти, глухоти та конверсійної немочі. Хоча аудиторія селебріті-блоґерів, на жаль маркетологів, вже інфікована рекламною резистентністю.

Західні аналітики вважають, що дохід від нативної реклами в майбутньому становитиме 74% загального доходу медійної реклами (у 2016 році він становив 56%). Одним з основних факторів такого зростання вони вважають спонсорований відеоконтент, особливо на соціальних платформах та мобільних додатках. Якщо брати до уваги, що вітчизняний ринок все ще відстає від західного, нашому бізнесу поки що є що ловити у хвилях блоґосфери. Бо що в соцмережах може виглядати нативніше мікроінфлюєнсера — «дівча з паралельного потоку», що захлинаючись розписує свою нову туш для вій від ХY-Factor? Тільки наноінфлюєнсер.

Нативна реклама в блоґах працює навіть із такими складними тематиками, як медицина, криптовалюта, IT-технології. У списку «тематичної жерсті» блоґосфери є агрохімія, спецтехніка та навіть хмарочос. По суті, перелік тих, що не підлягають нативній рекламі через блоґосферу, обмежений лише законодавством та особистими моральними принципами.

Тож ті, хто ще не поринув у цю сферу діяльності, зараз також, як і я колись повторюють: «Я б у блоґери пішов, хай мене навчать!». Жодних проблем! Зв’язуйтесь зі мною, і я допоможу вам стати блоґером-початківцем, а там уже, як карта ляже. І буде у вас професія блоґер.

Поділитись: